Новини

Дорогі у Христі! З Ласки Божої ми переживаємо час Великого посту. Для кожного християнина це час не тільки певного обмеження себе в їжі, напоях і в різних приємностях, але час, в якому належить задуматись над своїм життям, ставленням до Бога і до вічності. Цей піст наша церква установила на честь сорокаденного посту Ісуса Христа у пустині. Ще в раю Господь дав заповідь людині: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш» (Бут. 2, 16-17). Коли ж людина стягнула на себе кару, була прогнана з раю. За цей переступ наші прародичі притягли у світ смерть, хвороби, терпіння та нескінченні проблеми. Від цього часу злий дух різними способами старається спокусити людину, правдою чи неправдою хоче погубити нашу душу, вирвати із обіймів люблячого Бога.
Тому в ці великопостні дні зосереджуємо всю увагу на покаянні та щирому жалю за наші гріхи, дбаємо про найважливішу справу спасіння нашої душі. Христова Церква заохочує нас в ці дні скористати із всіх спасенних засобів щодо душі: помиритися з ближніми, позбутися гніву, поганих звичок, відбути щиру сповідь, більше молитися, читати щоденно Біблію, брати активну участь у Богослужіннях, особливо у відправах Хресної дороги, Служб Божих. Добровільно зречімось якихось тілесних приємностей; складімо якусь пожертву на церкву чи сиротинець, лікарню чи просто бідним і потребуючим; зробімо щось добре, не чекаючи платні, і хай в цьому буде складена наша жертва для Ісуса. Дотримаймо своєї обіцянки, даної Богові, не будьмо лукаві: не дозволяймо собі говорити одне, а робити інше.
Якщо бачимо потребу допомогти іншим, не будьмо черствими до чужої біди, не чекаймо, щоб попросили, але самі запропонуймо свою допомогу. Всім серцем і душею любімо Господа Бога нашого, пам'ятаючи, що ми є люблені Ним завжди. Навіть у хвилини наших упадків Він не перестає нас любити, а чекає на наше навернення, як на розкаючого блудного сина, як на заблукану вівцю.
Сьогодні, у Хрестопоклінну неділю, Свята Церква ставить перед наш взір Хрест Спасителя. Вона, як мати, заохочує своїх дітей до особливого вшанування та побожного поклоніння. Триразові доземні поклони засвідчують нашу віру в Триєдиного Бога, який пролляв свою кров на хрест, освятивши його, та надав силу їй протиставитись всякому злу.
Святий апостол Павло у першому Посланні до Коринтян (1, 23-24) говорить: «Хрест для юдеїв ганьба, для поган глупота, для нас, покликаних із євреїв та греків – Христом Божа могутність і Божа мудрість». Хрест для ап. Павла є образом Бога, який наважується принизитися у своєму Сині Ісусі Христі. Ми повинні задуматися над цими словами. Хрест для нас – Христос.
«Мене ж не доведи Боже чимсь хвалитися, як тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я – світові» (Галаїв 6,14). Вірно, що Хрест Господній усе змінює. Хрестом перемінилася смерть у життя, самотність у спільноту, біль у любов, зневага у прославлення. Хрест, який ніс біль, приніс радість, хрест, який давав ганьбу, став славою. Хрест – це трон Ісуса Христа, на якому Він приносить жертву Божій справедливості, на якому приносить відплату за наші гріхи. Хрест Спасителя є знаком нашого спасіння, якому ми віддаємо найбільші почесті. Для нас, правдивовіруючих християн, хрест – це Христос, Божа могутність і Божа мудрість (1 Кор. 1,17). Хрест несе радість вічного життя, Він несе замість смерті безсмертя, замість ганьби славу. Це стає нашою радістю. У тому наше спасіння. «Хресту Твоєму поклоняємось Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!».
Свято, гідно, по Божому і достойно пройдімо шлях Великого посту, як і все життя.
Бажаю Вам щасливо пройти цей шлях.